Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
дароносиця — дарохрани/льниця (дароно/сиця) Срібна чи золота скринька у православному храмі, призначена для зберігання причастя або т. зв. святих дарів, що використовувались при богослужінні. Звичайно мала вигляд маленької моделі храму або іншої будівлі,… … Архітектура і монументальне мистецтво
дароносиця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
релікварій — (лат. останки) Коштовна скринька дароносиця. У європейському середньовіччі виконувалися у вигляді мініатюрних архітектурних споруд (іноді демонстрація бюста або руки). Особливе значення мали у буддійських релігійних системах, оскільки Р. являлися … Архітектура і монументальне мистецтво
артофор — 1. Те саме, що дарохранильниця; 2. Те саме, що дароносиця; 3. див. дискос … Словник церковно-обрядової термінології
бурса — 1. Торбинка, у якій переносять дароносицю додому до хворого; 2. див. дароносиця … Словник церковно-обрядової термінології
ковчежець — Те саме, що дароносиця … Словник церковно-обрядової термінології
хлібоносець — 1. Те саме, що дарохранильниця; 2. Те саме, що дароносиця; 3. див. дискос … Словник церковно-обрядової термінології
ківорій — іменник чоловічого роду дароносиця; заглиблення в олтарі для зберігання святих дарів церк … Орфографічний словник української мови
